Ortografía de la lengua ucraniana antes de la Revolución rusa
Yaryzhka ( ucraniano : яри́жка ) u Ortografía de Slobozhanshchyna [1] ( ucraniano : слобожанський правопис ) es el nombre de la ortografía prerrevolucionaria utilizada para escribir e imprimir obras en lengua ucraniana en el Imperio ruso . Yaryzhka incluía todas las letras que formaban parte del alfabeto cirílico ruso del período prerrevolucionario: ы , ъ , etc. [2] [3] [4]
Según el científico ucraniano Ahatanhel Krymskyi , incluso antes de 1876, en particular en la primera mitad del siglo XIX, escritores ucranianos como Hryhir Kvitka-Osnovianenko , Yevhen Hrebinka , Taras Shevchenko , etc. usaban el yaryzhka. [5] De 1798 a 1876, el uso de yaryzhka era opcional en el territorio del Imperio ruso, pero todavía bastante común debido a la falta de una ortografía estandarizada separada para el idioma ucraniano (las alternativas al yaryzhka eran los alfabetos latinos y los alfabetos ucranianos de nueva creación: Ortografía de Kamenetskyi de 1798, ortografía de Pavlovskyi, 1818, Maksymovychivka, 1827, Shashkevychivka , 1837, Kulishivka, 1856, Hatsukivka, 1857, etc.).
Después de 1876, el uso de la yaryzhka se hizo obligatorio en el Imperio ruso en virtud del Decreto Ems de 1876, que prohibía el uso del idioma ucraniano en todos los ámbitos, incluido el uso de una ortografía ucraniana separada y un alfabeto ucraniano separado , en la escritura y la imprenta. La censura en el Imperio ruso permitía la publicación únicamente de textos escritos o impresos en el alfabeto cirílico ruso del período de la ortografía rusa prerrevolucionaria.
El decreto Ems estuvo en vigor hasta 1905, cuando fue abolido, pero al comienzo de la Primera Guerra Mundial, en enero de 1915, el ejército ruso restauró el decreto Ems de 1876, cerrando todas las editoriales ucranianas dentro del Distrito Militar de Kiev, excepto la revista Ridnyi Krai , que tuvo que empezar a utilizar el yaryzhka para no cerrar. [6]
El origen del término
El nombre yaryzhka proviene del nombre de la letra del alfabeto cirílico ruso ы — yery. Inicialmente, este término se pronunciaba yeryzhka , y luego comenzó a pronunciarse como yaryzhka : bajo la influencia de la palabra yaryga ("un hombre de bajo estatus social, un trabajador, en fuga"). [7] Ahatanhel Krymskyi explica la convergencia de estas palabras por el hecho de que la palabra yaryzhka en este caso debería definir algo burocrático, impuesto por el estado por la fuerza. [5]
Mykhailo Kotsiubynskyi llamó irónicamente a la yaryzhka Romanovka , en referencia a la dinastía Romanov . [8] [9] [10]
No utilización de la yaryzhka fuera del territorio del Imperio ruso
Aunque los escritores ucranianos publicados en el Imperio ruso utilizaban la yaryzhka, en su correspondencia privada y para la impresión de sus obras en Austria-Hungría ya no utilizaban la yaryzhka, sino la kulishivka. [8] [11]
Características ortográficas de la yaryzhka
La ortografía de yaryzhka, a excepción de la conservación de la ъ etimológica al final de las palabras después de consonantes , era fonética:
- la letra e después de consonantes corresponde a la e ucraniana, y en otros casos, a la letra ucraniana є : не чуе ;
- después de las consonantes se usaba a veces la letra ё , pero más a menudo ioо : сліозы (después del silbido о : чорный); al principio de las palabras y después de las vocales, normalmente una combinación de io ;
- las letras і y и difieren solo formalmente, como en la ortografía rusa de la época ( і se escribe antes de las vocales y antes de й ), y el sonido se responde como una simple і ucraniana y una ї con iota (después de las vocales);
- la letra ы corresponde a la ucraniana и , pero después del silbido puede sustituirse por и (o і );
- ъ y ь se escriben en general según el sistema ruso, aunque ъ al final de las palabras en algunas ediciones podría estar ausente;
- ѣ se usaba en el papel є después de consonantes, a veces en lugar de ї con iota ;
- en los casos de contradicción de la escritura etimológica rusa con la pronunciación ucraniana (sonidos descendentes o insertados, fuertes cambios de pronunciación, etc.) se utilizó la fonética en la escritura: серце, сонце, винъ, пизнае, срибло, выйшла, вже, хто, довго , щобъ, билый, витеръ, сміютця, гуляють, здалась, було , etc.
Ejemplos
Ortografía de Yaryzhka: Катерино, серце мое! ¡Лышенько зъ тобою! Де ты въ свити поденесся Зъ малымъ сиротою? ¿Qué dijo, прывитае, Безъ милого, въ свити? Батько, маты — чужи люды, Тяжко зъ нымы жыты!..
Ortografía moderna: Катерино, серце моє! ¡Лишенько з тобою! ¿Está usted en una situación peligrosa? Хто спитає, привітає, Без милого, в світі? Батько, мати — чужі люди, Тяжко з ними жити!..
Traducción: ¡Catalina, corazón mío! ¡Lyshchenko está contigo! ¿A dónde irás con una pequeña huérfana? ¿Quién pregunta, saluda sin dulzura en el mundo? ¡El padre y la madre son extraños y es difícil vivir con ellos!
Véase también
Fuentes y notas
- ^ "Правопис. Українська мова. Енциклопедія". izbornyk.org.ua . Consultado el 4 de noviembre de 2020 .
- ^ Юрій Шелест Ота осоружна «Ярижка» // «Старожитності», 1993, № 7-8.
- ^ Григорій Голоскевич. Передмова // Український правописний словничок з короткими правилами правопису. Red.: Григорій Голоскевич. Катеринослав-Ляйпціґ: Українське видавництво. 1923. 226 columnas. (5-е вид)
- ^ Петро Самоверський. Письмо, правопис і його історія: 10. Ярижка // Ілюстрований календар «Просвіти» на звичайний рік. Argentina: Накл. Ucraniano «Просвіта» en Argentina, 1953. С. 57
- ^ ab Агатангел Кримський. Нарис історії українського правопису до 1927 року // Аgatangel Кримський. Твори в п'яти томах: Т. 3 : Мовознавство, фольклористика. Redacción: Іван Білодід та інші. Київ: Наук. думка, 1973. 508 стор.: 293 (дзеркало на arvhive.org)
- ^ Преса // Енциклопедія українознавства: Словникова частина: [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка; gol. rojo. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк: Молоде життя, 1955–1995.
- ^ Етимологічний словник української мови: у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. P. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — Київ. : Наукова думка , 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 años. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ^ ab Григір Півторак. Ярижка // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; rojo. B. M. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- ^ Український правопис і наукова термінологія: Проблеми норми та сучасність: матеріали засідань Мовознавчої комісії і Комісії всесвітньої літератури НТШ у Львові 1996–1997 років. Rojo. О. Купчинський. Львів. 1997. 188 páginas. ISBN 966-7155-23-4 (Праці сесій, конференцій, симпозіумів, круглих столів НТШ; Наукове товариство ім. Шевченка у Львові Філогічна секція т.
- ^ Український правопис і наукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення: матеріали засідань Мовознавчої комісії та Комісії всесвітньої л-ри НТШ у Львовї 1994—1995 рр. Відп. rojo. О. Купчинський. Львів. 1996. 162 páginas. ISBN 966-7155-00-5 (Праці сесій, конференцій, симпозіумів, круглих столів НТШ / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові Філогічна секція т.
- ^ Григір Півторак. Ярижка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. A. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ. : Наукова думка , 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 754. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.